Нацбанк України створює реєстр колекторських компаній: що зміниться для боржників

Прес-служба Національного банку повідомила, що 13 серпня завершився прийом документів від юридичних осіб, які планують продовжити працювати в статусі колекторської компанії та надавати послуги щодо врегулювання простроченої заборгованості за кредитними угодами. Регулятор отримав документи від 64 компаній. Після розгляду заявок і їх схвалення чи відмови буде створено Реєстр колекторських компаній.

Що передувало початку реєстрації колекторів

19 березня Верховна Рада внесла зміни до законодавчих актів України щодо захисту позичальників, які допустили прострочення платежів за кредитами. Прийнятий депутатами закон має на меті чітко врегулювати роботу колекторських компаній. Відповідно до його вимог НБУ ухвалив положення про реєстрацію колекторських компаній, яке почало діяти 14 липня.

У Нацбанку пояснили, що згідно з новими правилами (вони стануть чинними з 14 жовтня) займатися врегулюванням кредитної заборгованості матимуть право лише ті юридичні особи, які внесені в реєстр.

Причому у НБУ зазначили, що прийом документів завершився лише для тих компаній, які працюють на ринку. Для нових учасників термін подачі заявок необмежений.

Зазначимо, що прийняття закону що врегульовує діяльність колекторів на часі, адже українці активно беруть позики в банках та онлайн кредити, але, як свідчить статистика, не завжди виконують умови договорів.

Що зміниться на ринку колекторських послуг

Передбачається, що законодавчі нововведення, які встановлюють чіткі та прозорі правила гри, будуть дисциплінувати колекторів та тих, хто замовляє їхні послуги. Правила поведінки, на думку законодавців, вигідні усім учасникам ринку фінпослуг, але найперше — споживачам. А народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк, голова підкомітету з запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, вважає:

"Найімовірніше, закон очистить ринок від "чорних" колекторів... Це великий крок уперед після років хаосу та безладу..."

Зокрема, закон передбачає, що колектори можуть взаємодіяти з клієнтом шляхом телефонних чи відеопереговорів, особистих зустрічей (за попередньою згодою), надсилання голосових та текстових повідомлень, листів з поміткою “Вручити особисто”.

Колекторам заборонено:

• приховувати свої контактні дані та місцеперебування;
• використовувати погрози, шантаж, дії, які принижують боржника чи його близьких;
• вводити в оману щодо розмірів боргу та наслідків у разі несплати;
• дзвонити з використанням прихованого номера;
• вимагати від родичів чи знайомих позичальника, щоб вони повернули борг;
• розголошувати інформацію про умови позики та стан розрахунків особам, які не названі в договорі.

Фінкомпанії перед підписанням кредитної угоди зобов’язані інформувати споживача про наслідки, які можуть виникнути в разі її невиконання зобов’язань, в тому числі й про залучення колектора. Інформація про колектора, з яким співпрацює МФО, має бути розміщена на сайті компанії та в приміщеннях, де надаються послуги.

Як ми писали раніше, діяльність кредитних спілок буде регулюватися новим законом.